Ігор Артюшенко: «Попри всі об’єктивні труднощі, курс гривні стабілізується»

Попри прогрес у врегулюванні конфлікту на Сході України, ситуація в зоні АТО лишається напруженою. Безперечно, це не може не відображатись на економічній ситуації в країні. Разом з тим, ситуацією користуються антиукраїнські сили, які умисно породжують в інформаційному просторі певні спекуляції та спроби дезорієнтації населення. На актуальні питання, пов’язані із ситуацію в країні та на Запоріжжі, відповів народний депутат від «Блоку Петра Порошенка» Ігор Артюшенко.

Падіння курсу гривні породило хвилю незадоволення та вимогу відставки голови НБУ. Яке ваше ставлення до Валерії Гонтарєвої і що спричинює знецінення національної валюти?

Для прикладу – за час військової агресії російський рубль знецінився майже в три рази. Водночас росіяни не критикують голову Центробанку, розуміючи, що для падіння рубля досить об’єктивних причин. Поки не буде усунена головна причина нестабільності гривні – війна, наша національна валюта перебуватиме під значним тиском. Національний Банк разом з провідними банками країни робить усе можливе для її стабілізації.

Основною причиною падіння курсу гривні є дефіцит іноземної валюти, який спричинений війною на Донбасі, що, в свою чергу призводить до підвищення попиту на іноземну валюту серед імпортерів, які створюють валютні та товарні запаси про чорний день.

Також, на знецінення гривні впливає закриття відділень банків на Сході та банкрутство деяких з них, що призводить до втечі депозитів з «хворих банків» і недовіри населення до всієї банківської системи. Люди починають зберігати гроші в панчосі, купуючи для цього іноземну валюту, або золото.

Окрім цього на курс гривні негативно впливає падінням золотовалютних резервів НБУ, яке було викликане пограбуванням резервів за часів режиму Януковича, коли їх обсяг упав з понад 30 мільярдів доларів нижче 15 мільярдів, та затримкою отримання нового кредиту МВФ.

Можна все звалити на суб’єктивний фактор Гонтарєвої, але правда в тому, що за таких умов жоден голова НБУ не буде успішним. За цих складних умов все, що може зробити НБУ – перевіряти кожен контракт імпортера на покупку значних сум валюти. Саме цей захід було введено – перевірці підлягатимуть усі контракти на суму більшу від 50 000 доларів.

Також я подав депутатське звернення Генпрокурору України, міністру МВС та голові СБУ, з вимогою розслідувати факти спекуляцій ряду банків на ринку валют. Адже одним із факторів, що негативно впливає на курс гривні, є оплата в іноземній валюті, придбаній на Міжбанку, за фіктивними зовнішньоекономічними договорами. Метою таких операцій є виведення іноземної валюти за межі України для подальшого отримання комерційної вигоди за рахунок курсової різниці.

У направлених зверненнях я вимагаю від очільників силових структур розпочати перевірку усіх юридичних осіб, які купували валюту на Міжбанку з листопада 2014 по лютий 2015, для здійснення закупівель іноземних товарів та послуг, на предмет присутності у їхній діяльності ознак фіктивного підприємництва.

Загально ж вирішити питання падіння курсу гривні може тільки надходження кредиту МВФ та припинення воєнних дій на Донбасі. І в цьому руслі досягнуті значні успіхи – надання безпрецедентного кредиту МВФ, це результат спільної роботи уряду, Верховної Ради та Президента.

Декілька тижнів тому в Запоріжжі можна було спостерігати справжню «продуктову паніку». Мешканці міста масово скуповували продукти першої необхідності. З чим на вашу думку пов’язана така поведінка і чи виправдана вона? Чи можна очікувати подібного й надалі?

В Україні існує не дефіцит, а перевиробництво продуктів. Досі однією з найбільших проблем для виробників було потрапити у торгівельні мережі, їх просто туди не пускали.

Україна є одним з найбільших експортерів продуктів харчування в Європі та зерна у світі. Врожай минулого року був надзвичайно щедрий. Дефіциту продуктів у на бути не може. Продуктова паніка вигідна торгівельним мережам, які отримають надприбутки в Україні.

Також продуктову паніку в Україні використовує пропаганда в Росії, де проблема забезпечення продуктами є цілком реальною загрозою. Треба закликати людей заспокоїтись і купувати не будь-що, а лише те, що гарантовано знадобиться. Україна може годувати своїми харчами півсвіту. Будь-які запити внутрішнього ринку буде легко задоволено, про жодну фізичну нестачу продуктів не може бути й мови.

Жваве обговорення викликав крок щодо зменшення пенсій працюючим пенсіонерам. Навіщо народні обранці йдуть на такий непопулярний крок?

Основна причина даної реформи – дефіцит Пенсійного фонду, який у цьому році складає близько 80 мільярдів гривень.

Хотілося б звернути увагу на головні моменти цього закону і розвінчати певні міфи. По-перше – пенсійний вік підійматись не буде, а громадян, які працюють і отримують пенсії до 1432 гривень оподаткування не торкнеться.

По-друге не будуть обмежені пенсії для інвалідів 1-2-3 груп, воїнів АТО, учасників бойових дій. З під дії закону також виведено багатодітних мам, що мають 5 і більше дітей.

Натомість документ зменшує і скасовує спеціальне пенсійне забезпечення для чиновників. Судді, депутати, прокурори та чиновники, які досягли пенсійного віку, але продовжили працювати на своїх посадах, не почнуть отримувати пенсії доки не звільняться.

Загалом працюючим пенсіонерам доведеться обирати, або вони працюватимуть і отримуватимуть тільки 85% пенсії, якщо пенсія більше 1500 гривень, або повністю піти на пенсію і отримувати 100%. Цей крок безперечно є вимушеним і стосується виключно 2015 року.

Попри досягнення певної стабілізації в зоні проведення АТО, все ж ситуація на Сході країни лишається напруженою. Чи не є відведення важкої артилерії послабленням позицій української армії?

В першу чергу зазначу, що ми проголосували за збільшення чисельності Збройних сил України до 250 тисяч вояків. Цей крок має на меті зміцнення обороноздатності української армії, так як ситуація дійсно лишається напруженою.

Щодо відведення важкої техніки, то тут варто звернути увагу на те, що навіть після відведення наша артилерія та важка техніка перебуватиме у повній бойовій готовності щоб повернутися на попередні місця дислокації у разі агресії зі сторони ворога. Наразі можна констатувати, що порушень перемир’я значно менше, ніж було раніше, до відведення військ. Не гинуть українські військові, немає втрат серед мирного населення – це прямий наслідок введення в дію Мінських угод.

В перші дні перемир’я вже було звільнено з полону бойовиків 139 українських військових, серед яких запорізький вояк батальйону «Донбас» – Тимур Книш, який пів року перебував в полоні терористів.